Сьогодні ми згадуємо трагічну подію столітньої давнини у нашій історії – бій під станцією Крути 29 січня 1918 року.
Cправа політологів аналізувати дії української і московської влади у ті січневі дні 1918 року; справа військових експертів аналізувати готовність до бою нашої армії; розглядати перебіг цього бою, виявляти його ефективність, результати і проблеми.
Ми ж згадаємо, відзначимо і помолимось за наших воїнів, в тому числі памянемо студентську молодь, яка вийшла захищати свободу і незалежність своєї Батьківщини.
З вірою в Бога і любов’ю до свого народу ішов Давид проти Голіафа і переміг.
З любов’ю до Свого творіння – людини Господь Ісус Христос ішов на хресну смерть і переміг її. За день до своєї смерті Ісус говорить: «Ніхто не має більшої любові, як хто душу свою поклав би за друзів своїх» (Ів. 15,13).
З почуттям патріотизму, прагненням свободи ішли у бій київські студенти і курсанти проти більшовицької армії.
У них було маса аргументів, щоб залишитися дома і жити. Але вони пішли у бій і загинули.
Нехай милосердний Господь простить їм провини вільні і невільні і оселить в місці спокою, де нема ні журби, ні зітхання, а життя нескінченне.