ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
Матвiя 17: 1-9
1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу (Фавор)
2 І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
3 І ось з’явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.
5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!
6 А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно…
7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!
8 Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
9 А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
Дорогі у Христі браття і сестри!
Сьогодні Свята Православна Церква, всі християни відзначають одне з 12-ти найбільших свят у році – Преображення Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.
Що ж означає слово ”преображення”, перед ким і для чого преобразився Спаситель.
Слово „преображення” означає зміна. Преобразитися – означає змінитися. Господь преобразився, тобто змінився на горі Фафор. Він став інший. Ніколи раніше учні не бачили таким свого Учителя.
На іконі цей момент Преображення переданий дивним чином: Ісус Христос стоїть на найвищому місці гори Фавор, від Нього виходить сяйво. Поруч з Ним – вісники Небесного Царства – пророки Ілля та Мойсей. А учні в страху лежать на землі, прикривши руками очі від нестерпного Божественного Світла. Іноді на іконах зображується і Таємнича хмара, що осінила апостолів, з якої ті почули Голос Бога Отця: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайте!”
Поміркуємо над щойно прочитаним Євангелієм від св.Матфея, щоб краще усвідомити велич і духовний зміст цього свята і взяти для себе безцінні уроки з прочитаного.
Місце Преображення Господнього. Отже, майже дві тисячі років тому невелика гора Фавор висотою 588 м. над рівнем моря, розміщена в Нижній Галілеї за 9 км. від м.Назарета, стала місцем і свідком на перший погляд незначної, але насправді величної і важливої події – Преображення Господнього.
Возведення апостолів Христових на гору Фавор – важливе дійство.
Преображення Господнє відбулося не в людному місці, не серед численних свідків, не на землі серед рукотворних предметів і виробів рук людських, не в синагозі, не на рівному місці, в долині чи пустелі.
Адже, на землі знаходяться речі, виготовлені людьми, а гора – це місце, створене Богом. На гору можна зійти і відсторонитися від людей і від усього земного. Крім того гора символізувала собою образ неба, образ Царства Божого. Ось чому Господь вибрав для Свого чудесного Преображення гору Фавор.
Час Преображення Господнього. Час Преображення також вибраний Господом не випадково. Воно відбулося в лютому місяці незадовго до входу Господа Ісуса Христа в Єрусалим в квітні того ж року. Адже незабаром Господу належало постраждати, перетерпіти страшні муки, знущання, смерть на хресті. І ось для підтвердження Своєї Божественної природи, Свого Власного підкріплення, переконання апостолів у Своїй Божественності відбулася чудова подія Преображення Господнього.
Важливість і необхідність Преображення Господнього. Ісус Христос в Євангельські часи намагався переконати апостолів та інших людей в тому, що Він Істинний Бог, Син Божий, посланий Небесним Отцем для проповіді Євангелія і спасіння грішників. З цією метою Він проповідував Слово Боже, зцілював людей від хвороб і виганяв бісів, творив чудеса, воскрешаючи мертвих, примножуючи їжу тощо.
Але і святі пророки Старого Заповіту теж могли робити подібні чудеса.
Так, видатні старозавітні пророки Ілля та Єлисей зцілювали від прокази і воскрешали з мертвих.
Ілля одного разу зробив так, що масло в посудині не закінчувалося.
Пророк Мойсей перетворив солону воду на солодку.
Пророк Єлисей зробив так, що залізна сокира, яка потонула у воді. спливла.
Тому коли Ісус запитував присутніх. за кого Його приймають люди, то Йому відповідали: то за пророка Іллю, то за пророка Єремію, то за Іоанна, який воскрес із мертвих, чи іншого великого пророка.
Таким чином. Ісуса Христа сприймали за великого пророка. Йому потрібно було звершити чудо, якого інші пророки зробити не могли.
І те, що звершив Ісус Христос, преобразившись на горі Фавор засвідчило про Його безсумнівну Божественність, тому що навіть великі пророки минулого такого зробити не могли.
Учасники Преображення Господнього. Господь покликав на гору Фавор трьох своїх вірних учнів.
Серед них був апостол Яків, який пізніше став першим главою Єрусалимської церкви і постраждав за Христа.
Апостол Петро, який першим повірив в те, що Ісус Христос – Бог. Саме апостол Петро став тією основою, на якій Господь Ісус Христос збудував свою Церкву.
Апостол Іоанн, апостол любові.
Були присутні під час Преображення Господнього і два великі старозавітні пророки – Ілля та Мойсей. Пророк Мойсей на той час давно помер, а пророк Ілля живим був взятий Богом на небо.
Господь взяв душу Мойсея з пекла, де він перебував на лоні Авраама, та Іллю з неба, куди той був у тілі взятий Богом. Пророки з’явилися на гору Фавор у великій славі, якою їх наділив Господь за їхню вірність Богові.
Господь запросив великих пророків Старого Заповіту, щоб поспілкуватися з ними про свій вхід в Єрусалим, страждання і воскресіння.
Пророки Ілля та Мойсей без страху дивилися на Ісуса Христа і спілкувалися з ним, в той час як апостоли були у великому страху.
Перебування пророків Іллі і Мойсея засвідчувало про перехід Церкви Старого Завіту до Церкви Нового завіту. Церква, яку створив Ісус Христос, була Новозавітною, але перебування святих пророків показало, що і старозавітні пророки беруть саму активну участь в створенні Церкви Нового Завіту через участь в бесіді про Преображення і Свої страждання, про що Господь захотів з ними вести мову.
Визначні пророки Старого Завіту – один померлий, а інший живий, з’явилися перед Ісусом Христом, щоб за свідченням Іоана Златоустого показати, що Христос має владу над життям і смертю.
Тому ми шануємо старозавітних святих і тих, кого Господь вивів з пекла після Свого воскресіння і увів в райські обителі. Всі представники Старого Завіту включаючи Іоанна Предтечу, хто увірував в Бога, увійшли у Царство Боже.
Після спілкування з Ісусом Христос пророк Ілля повернувся на небо, щоб знову прийти перед другим пришестям Господа Ісуса Христа в час правління антихриста, і щоб допомагати тим, хто залишиться вірним Христу протидіяти силі антихриста.
Пророк Мойсей повернувся в пекло і там проповідував для тих, хто там перебував, про своє спілкування з Богом Ісусом Христом. І готував душі до сприйняття Господа Ісуса Христа як Спасителя.
На горі Фавор прозвучав Голос Бога Отця з таємничої хмари, що осінила апостолів, : «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайте!”
На горі Господь Ісус Христос сповнився Духа Святого, преобразився. Сила світла була настільки сильною, що навіть ризи Його стали білими, хоча насправді вони були іншого кольору.
Святі Отці свідчать, що Господь явив для апостолів не всю Свою славу, але лише її частину. Якби Господь з’явився перед апостолами у всій своїй славі, то вони не змогли б вижити. Але навіть в цій ситуації учні Христові в страху попадали на землю, прикривши руками очі від нестерпного Божественного Світла
Дух Святий у вигляді світла настільки позитивно вплинув розум, почуття, душу Петра та інших апостолів, що апостол Петро сказав: «Господи добре нам бути тут». Слава Господня настільки глибоко проникла в Петра, що він в цей час думав не про себе, а про Господа, Іллю і Мойсея, бо сказав: «Господи, давав зробимо три намети. Один для Тебе, інші для Мойсея і для Іллі».
Значення Преображення Господнього. Преображення Господнє, яке відбулося незадовго до хресних страждань Ісуса Христа мало засвідчити апостолам, що розп’яття Ісуса Христа відбулося не через Його слабкість, а через велику любов до людей. Ісус Христос віддав себе на страждання добровільно для спасіння світу.
Після Преображення Господнього апостоли були краще підготовлені до сприйняття Христового воскресіння, могли краще зрозуміти його тайну.
Петро, який ще не вміщав думки про смерть і страждання Спасителя, міг спостерігати славу Христа, яка залишиться недоторканою для всіх ворожих зусиль.
Апостоли Яків і Іоанн, які у свій час домагалися земної слави, стали свідками великої небесної слави Спасителя.
Трьох апостолів, свідків Христового Преображення, було достатньо для свідчення великої слави Спасителя.
Гора Фавор поєднала Старий Завіт в особі Іллі та Мойсея і Новий Завіт, в особі апостолів. На горі Фавор було представлено Христову Церкву і показано, що Господь є податель і Старого, і Нового Завіту.
У 1854 році на гору Гору прийшов ієромонах Іринарх, духовний син прп. Паїсія Величковського. На місці стародавнього храму старець влаштував кам’яний престол і став здійснювати перші богослужіння. Незабаром про це дізналися місцеві жителі.
Про праведності фаворского старця стали ходити легенди. І тоді кілька заможних сімей вирішили дати йому гроші на будівництво церкви.
Їм на допомогу прийшли Єрусалимський патріарх і начальник Руської духовної місії. Будівництво церкви було закінчено в 1911 році, але Іринарх не дожив до цього.
Після освячення храму священики стали помічати, що кожного року на свято Преображення незмінно з’являлося хмара.
Іноді хмар бувало багато. Навіть і в безвітряну погоду вони прилітали до храму і покривали собою Фаворську гору. Серпень в цій місцевості – найпосушливіший місяць, на небі ні хмаринки. Це явище стало відомо всьому православному світу, і сюди з усіх кінців землі приїздять паломники.
Тисячі людей ставали свідками цього чуда: “Ми бачили в небі хмари, вони проносилися над нашими головами з величезною швидкістю, хоча ніякого вітру і в гадці не було”. “Вискочить одна хмаринка, поспішає в бік церкви і, ледь досягаючи її, тане на очах. Їй ще б летіти і летіти, а вона чомусь розчиняється … “
Іноді хмари опромінювалися таємничим світлом: “Ми бачили як світяться спалахи, схожі на грозові, але ніякого грому – яскрава дуга, якісь іскри і блискучі зірочки …
” Іноді хмарина поводилися дивно: “Співали на ранковій літургії два хори. Раптово над одним з них з’явилася хмара. Заспівав другий хор – хмара перемістилося до нього. Став співати перший – хмара повернулося назад.
І так тривало всю службу “. Так свідчать очевидці про це чудо.
Значення Преображення для кожного з нас. Свята Церква вчить, що після короткочасних людських страждань на землі возсіює вічне блаженство.
Преображення Господнє свідчить і усім нам, у якій славі Господь Ісус Христос прийде на землю, щоб судити живих і мертвих.
Преображення Господнє демонструє і наш преображений стан, в якому ми з’явимося в кінці світу. Написано, що праведники засяють як світло.
На жаль, грішникам немає місця на Фаворі небесному. Тому свята Церква закликає нам преобразитися за образом Ісуса Христа.
Хто преображається в житті. Це ті, люди, що преображають свій розум вірою Христовою, хто мислить і розмірковує, як учить Святе Євангеліє. В результаті цього розум людський набирає рис розуму Христового.
Преображаються і люди, які змінюють свою волю так, що вона стає послушною єдиному Святому Євангелію.
Нам, людям, потрібно через молитву, таїнства Святої Церкви преображатися і уподібнюватися Христу.
Нехай фаворське світло Господа Ісуса Христа спонукає кожного з нас до покаяння, преображення і щоденної нелегкої духовної праці задля Царства Божого. Амінь.